Аліментарний гіперпаратиреоз - що ховає цей термін?

Гіперпаратіреоз – це метаболічний розлад, що пов’язаний з надлишковим виділенням паратгормона (ПТГ) у відповідь на нестачу кальцію в організмі (вторинний аліментарний гіперпаратіреоз), або внаслідок новоутворень в самій паращитоподібній залозі (первинний гіперпаратіреоз). Найчастіше зустрічається вторинний аліментарний гіперпаратіреоз. Найбільш чутливі до цього захворювання кошенята. Існує і породна схильність до цього захворювання: сіамська, шотландська, британська породи, сфінкси. Також сприяють поганому засвоєнню кальцію захворювання шлунково-кишкового тракту, ниркова недостатність, надлишковий вміст в раціоні вітамінів А і D, фтору, магнію та фітину.

Як зрозуміло з визначення, причиною хвороби є незбалансований по кальцію та/чи фосфору раціон. Зазвичай 99% кальція в організмі знаходиться в кістках та зубній емалі, і тільки 1% - у вигляді іонів в плазмі крові. Постійний рівень кальцію контролюється гормонами паращитоподібної залози – зокрема паратгормоном: під його дією рівень кальцію в крові підвищується, організм позичає його з кісток.

В нормі вміст кальцію та фосфору в раціоні кошеняти має бути 1,2:1. При незбалансованій годівлі (м’ясна дієта, наприклад) в раціоні часто виявляється забагато фосфору та мало кальцію. Надлишок фосфору блокує засвоєння кальцію з кишечника, внаслідок чого виникає гіпокальціемія – зниження його в сироватці крові. Для нормалізації рівню цього мікроелементу паращитоподібна залоза виділяє гормон, який «забирає» кальцій з кісток та виводить його в кровоносне русло. Якщо це відбувається протягом довгого часу, скелет стає значно слабшим, ділянки кісток, розсмоктуючись, замінюються фіброзною тканиною, що робить їх ламкими та гнучкими. При надмірній активності, яка притаманна кошенятам, це може призвести до множинних переломів та мікропереломів навіть при зістрибуванні з дивану. Вражаються не тільки кістки кінцівок, але й хребці та, як наслідок, розвиваються неврологічні порушення: парези, паралічі, нетримання або затримка сечі та калу. Розвивається деформація лап, грудини, грудної клітки та тазу, а також виникають патології росту та заміни зубів. У кошеняти раптово з’являється відчуття дискомфорту, болісності. Він стає в’ялим, перестає гратися, часто подовгу сидить чи лежить. Іноді кошеня навіть починає шипіти та кусатися, не дає до себе доторкнутися. Найхарактернішою ознакою хвороби є кульгавість внаслідок скелетно-м’язового болю.

Для діагностування даного захворювання показовим є рентген, бо в аналізах крові та сечі рівень кальцію та фосфору зазвичай нормальний. На рентгенівському знімку буде помітно зменшення щільності кісткової тканини, кістки виглядають прозорими, їх стінки потоншені, контраст між кістками та м’якими тканинами дуже слабий.

Також можуть бути виявлені патологічні та зарослі переломи, деформація кісток кінцівок, грудини, тазу, хребта, переповнення сечового міхура та кишечника. Такі тварини потребують термінової допомоги.

Основа лікування – корекція раціону. Важливо пам’ятати, що причиною хвороби частіше є не нестача кальція, а надлишок фосфору. Тому найкращім рішенням буде повний перехід на готові промислові корма преміум чи суперпреміум класу. Цілком можливо грамотно збалансувати і домашню натуральну їжу, але без допомоги висококваліфікованного дієтолога Вам у цьому випадку не обійтись.

Наступний крок – обмеження рухливості. Для зрощування наявних переломів та уникнення нових травм тварину утримують у невеликій для її розміру клітці чи переносці 1-2 місяці. Можливе утримання в порожній кімнаті, де нема можливості стрибати, але це важко реалізувати. Паралельно проводять медикаментозне лікування – ін’єкції чи інфузії кальцію, знеболення, вітамінно-мінеральні комплекси, в важких випадках застосовують гормон-антагоніст паратгормону – кальцитонін. Неврологічні проблеми потребують більш складного лікування.

На ранніх стадіях захворювання прогноз зазвичай благоприємний. Але можуть залишитись затримка в рості, деформація кісток тазу, що може призвести до проблем з дефекацією та народженням кошенят, а залишкові зміни грудої клітки сприяють респіраторним та серцевим захворюванням. А ось деформація та переломи хребта можуть мати незворотні наслідки.

Тому питання по годівлі кошеняти важливо вивчити ще до того, як малий пухнастик з’явиться у Вас дома. Рекомендується адекватно оцінити свої сили та можливості й поглибити теоретичні знання перед тим, як вирішити годувати кішку незбалансованою «натуралкою».

Автор статті: лікар ветеринарної медицини Євген Петрусенко