Тварина з притулку: 10 порад для батьків з дітьми

20 листопада 2020

1. Разом з дитиною ретельно вивчіть інформацію про той вид тварини, який ви збираєтесь забрати з притулку.
Зверніть увагу на потреби та особливості, подумайте, чи влаштують вони вас, чи зможете ви без проблем для себе та збитків для дитини надати майбутньому улюбленцю необхідні умови, наприклад: собаці необхідні щоденні тривалі прогулянки, а для кицьки треба буде обладнати місце, де ходити в туалет, та затишні місця на висоті для схованок.

2. Знаючи потреби тварини, ще раз задумайтесь, чи потрібна вона вам, чи зможете ви змінити (іноді докорінно) стиль життя своєї родини, щоб забезпечити майбутньому другу належний догляд.
Тепер, виїждаючи у відпустку, треба буде або брати домашнього улюбленця з собою, або знайти для нього надійну перетримку: у родичів, друзів, в спеціалізованих готелях для тварин. Або вам доведеться міняти свої плани на користь тварини у випадку її хвороби. Необхідно усвідомити самим та пояснити дитині, що з момента, коли ваша родина взяла собі чотирилапого друга, ви несете відповідальність за його щасливе життя, бо він буде повністю, абсолютно від вас залежним.
Будьте готові, що дитина, яка дуже хотіла завести чотирилапого друга, може до неї охолонути і тому одразу зважайте свої сили та не сподівайтесь, що дитина візьме на себе вигул, годівлю чи інший догляд. Одразу думайте про те, що все це буде ваша турбота.

3. Задумайтесь над тим, що будь-яка, навіть дуже вихована тварина, принесе з собою деякі складнощі у ваш побут: як мінімум пил, шерсть та неприємні запахи (лоток кота, собака, яка радо влізла в смітник чи тухлятину, мокра шерсть після дощу), відбитки брудних лап, необхідність купати у ванній.
Маленька дитина, скоріш за все, буде тягти до рота все, до чого доторкнеться, включаючи нос, лапи, вуха чи хвіст собаки та кота, що, по-перше, не дуже гігієнічно, а по-друге, може викликати їх агресію і, як наслідок, травми.
В інших випадках це можуть бути погризані предмети побуту, подерті меблі тощо. Також треба бути готовим, що будь-яка тварина може захворіти і наблювати чи сходити в туалет в непризначеному для цього місці.

4. Зауважте, що відтепер в бюджеті треба буде врахувати витрати ще й на тварину.
По суті, це буде ще одна дитина у вашій родині. Особливо затратною буде підготовка до адопції: як мінімум спальне місце (а то й декілька), мисочки, іграшки, смаколики; для собаки нашийник, поводок, адресник з вашим номером телефону та кличкою, намордник, торбинки для збору “твердих відходів” на прогулянках; для кицьки — лоток, наповнювач (на постійній основі), засоби захисту на вікна. При утриманні собаки на вулиці не забудьте про просторий воль'єр та теплу вітрозахищену будку. Для кицьки та собак дрібних порід бажано заздалегідь придбати спеціальний контейнер-переноску.
Пізніше слід враховувати витрати на якісне харчування для тварини, профілактичні ветеринарні огляди та заходи: щеплення, обробку від внутрішніх та зовнішніх паразитів, чистку зубів від каменю та нальоту тощо. Власник тварини зобов'язаний слідкувати за своєчасною вакцинацією свого друга, особливо від сказу.

5. Необхідно підготувати оселю до нового мешканця.
З маленькою дитиною в домі найчастіше основна підготовка буде вже виконана, бажано ще подбати про недоступність дитячих іграшок. Якшо у вас підліток, то разом з ним треба буде сховати провода, дрібні предмети, які легко проковтнути, прибрати у шафи легкодоступні продукти та побутову хімію, захистити рослини.
Обов'язково треба буде подбати про безпеку кицьки і обладнати вікна спеціальними захисними сітками та решітками на вікнах, щоб вона не випала у вікно або не застрягла в ньому при провітрюванні. Це дуже часта причина травм у котів, яку досить легко можна попередити, а от лікувати наслідки, зазвичай, дорого і дуже складно.
Проговоріть з дитиною всі правила, які не можна буде порушувати:

не годувати тварину самостійно (навіть ласощами),
давати спокій, коли тварина цього потребує,
не дражнити та не причиняти болю тварині,
дотримуватись правил гігієни у спілкуванні з твариною.

6. Оберіть притулок, з якого ви хочете забрати свого майбутнього друга.
Притулок може бути як муніципальним, кошти на утримання якого частково отримуються з бюджету, так і приватним, що утримується тільки на пожертви небайдужих громадян.
Звісно, можна обрати тварину по фото на інформаційних майданчиках притулків, але найкраще і для вас, і для дитини, і для тварини буде знайомство віч-на-віч.
Під час візиту ви зможете детально дізнатись, в якому стані тварина, що припала вам та дитині до душі. Зазвичай притулки віддають вакцинованих та стерилізованих тварин (бажано перевірити це по документах), але слід заздалегідь ознайомитися з можливими проблемами по здоров'ю, звичками, характером. Зазвичай працівники притулків з задоволенням допоможуть вам в цьому і, можливо, дадуть кілька корисних порад. Наприклад, якщо ви майже всі дні проводите на роботі допізна, то, можливо, активна і весела собака буде не найкращим вибором, якою б симпатичною вона не виглядала. Собака, скоріш за все, засумує, почне гризти все підряд задля розваги, або заведе погані звички через нервові розлади від нудьги.

7. Будьте готові до того, що вас будуть розпитувати, в тому числі задавати досить особисті питання.
Деяки волонтери можуть досить прискіпливо дізнаватись у вас про умови проживання (інколи навіть можуть приїхати з візитом додому), про ваш розпорядок дня, стиль життя, сімейний стан, вік дітей тощо.
Як правило, це робиться не просто так, а щоб впевнитись, що врятована тварина попаде в хороші руки, тому, будь ласка, не ображайтесь на це — звісно, якщо запитання ввічливі та не переходять межу.

8. Найкраще за все, при можливості, забирати тварину на приватному транспорті.
Транспорт загального користування додасть тварині стресу, що дуже небажано при зміні місця проживання.

9. Якщо у вас уже є один улюбленець, то необхідно буде враховувати його інтереси при адопції нового мешканця.
По-перше, треба брати тварину, яка не має агресії до вашого друга. Зазвичай, притулки вказують цю інформацію.
По-друге, обов'язково облаштуйте для прибульця карантин — окрему кімнату або кухню, яка буде зачинятись — впродовж мінімум десяти днів, після якого слід відвідати ветеринарного лікаря, що огляне нову тварину та, за необхідності, проведе ряд лабораторних досліджень, щоб впевнитись у гарному здоров'ї пацієнта.
По-третє, влаштуйте їх зустріч та знайомство за максимально комфортних для них умов. Перший час не залишайте їх без нагляду наодинці.

10. Коли повернетесь додому з новим другом, дайте йому можливість спокійно роздивитись новий дім.
Бажано забирати тварину перед вихідними днями, щоб хоча б перші дні вона не залишалась вдома сама.
Не чекайте, що адоптована тварина одразу заскочить вам на руки та буде вимагати ласки.
Кицька кілька днів може переховуватись, виходити лише ночами, тож треба слідкувати, щоб в мисочках була їжа та вода, а в лотку — чистий наповнювач. Собаки переносять зміну оселі трохи легше, але все одно бажано вийти погуляти та дати роздивитись нову місцевість. Під час прогулянки перший час краще уникати контактів з іншими собаками та людьми.
У випадку виникнення проблем з адаптацією, зверніться до працівників притулку, зазвичай вони зможуть дати багато корисних порад, бо добре знають звички вашого нового мешканця.
Будьте врівноваженими та спокійними, розмовляйте неголосно і попросіть дітей не шуміти, не кричати, не лізти до тварини з наміром негайно її гладити, обіймати, цьомати в носик. Все буде, але пізніше, коли вона зрозуміє, що нове місце — це Дім, затишний і спокійний, а ви — Друг, добрий та надійний.

Автор: Ірина Мусієнко, ветеринарна клініка ВетНова